Одного разу сперечалася Кривда з Правдою: чим краще жити кривдою або правдою? Кривда говорила: краще жити кривдою, а Правда стверджувала: краще жити правдою. Сперечалися, сперечалися, ніхто не переспорит. Каже Кривда:

- Підемо до писарю, він нас розсудить!

- Ходімо, - відповідає Правда.

Ось прийшли до писарю.

- Вирішуй наша суперечка, - каже Кривда, - чим краще жити кривдою алі правдою?

Писар запитав:

- Про що ви бьетеся?

- Про ста рублях.

- Ну ти, Правда, проспорила; у наш час краще жити кривдою.

Правда вийняла з кишені сто рублів і віддала Кривду, а сама все стоїть на своєму, що краще жити правдою.

- Підемо до судді, як він вирішить? - каже Кривда. - Коли по-твоєму, - я тобі плачу тисячу рублів, а коли по-моєму - ти мені повинна обидва ока віддати.

- Добре, ходімо.

Прийшли вони до судді, стали питати: чим краще жити?

Суддя сказав те ж саме:

- У наш час краще жити кривдою.

- Подавай-но свої очі! - каже Кривда Правді; выколола у неї очі і пішла куди знала.

Залишилася Правда безокий, впала обличчям на землю і поповзла навпомацки. Доповзла до болота і лягла в траві. В саму північ зібралася туди невірна сила. Набольшой всіх став питати: хто і що зробив? Хто говорить - я душу занапастив; хто говорить - я того-то на гріх смустил; а Кривда, в свою чергу, хвалиться:

- Я у Правди сто рублів выспорила та очі выколола!

- Що очі! - каже набольшой. - Варто потерти тутешньої травкою - очі знову будуть!

Правда лежить так слухає.

Раптом крикнули півні, і невірна сила разом пропала. Правда нарвала травички і давай терти очі; потерла один, потерла іншого - і стала бачити раніше; захопила з собою цієї травички і пішла в дорогу.

У цей час у одного царя осліпла дочка, і зробив він клич: хто вилікує царівну, за того віддасть її заміж. Правда доклала їй до очам травичку, потерла і вилікувала; цар зрадів, одружив Правду на своїй дочці і взяв до себе в будинок...